Vie(s)

Перш ніж покинути рідну Україну, я жила тихим життям. Я ходила до школи та проводила там багато часу з друзями.
Щоліта ми з родиною їздили на море. Там у мене був собака, і я проводила з ним багато часу, гуляючи біля моря, в полях… Я дуже сумую за всім цим.
Зараз моє життя трохи стресове: підсумкові оцінювання, зміна школи та класу, французька мова, нові люди… але я намагаюся розважатися. На щастя, я знайшла добрих друзів у Швейцарії та нові заняття, такі як музика; мені подобається грати на гітарі та фотографувати на камеру. Я також дуже сумую за школою в Україні. Я добре пам’ятаю свій перший та останній рiк. Саме в 5-му класі (11 років) я почала частіше спілкуватися з дівчиною Оленою, зрештою ми стали найкращими подругами. Ми сиділи разом за одною партою, ходили один до одного в гості. Ми часто збиралися з родиною та родичами на різні свята. Я дуже сумую за цим спільним життям. Хоча життя й змінилося, зв’язок між нами залишився незмінним у моїй пам’яті.

Avant de quitter mon pays natal, l’Ukraine, je vivais une vie tranquille. J’allais à l’école, j’y passais beaucoup de temps avec mes camarades.
Chaque été ma famille et moi partions à la mer. Là-bas, j’avais mon chien, avec lui je passais beaucoup de temps, à nous promener à la mer, dans les champs… Tout ça, me manque beaucoup.
Maintenant, ma vie est un peu stressante : les points de fin d’année, changements d’écoles, de classes, la langue française, de nouveaux gens… mais j’essaie de me distraire à côté. Heureusement j’ai trouvé en Suisse de bons amis, des nouvelles activités comme la musique; j’aime bien jouer à la guitare, faire des photos avec un appareil. L’école ukrainienne aussi me manque beaucoup. Je me rappelle bien ma première année et ma dernière. C’était la 5e année (11 ans) cette année-là, j’ai commencé à communiquer plus souvent avec une fille Alena, en fin de compte nous sommes devenues les meilleures amies. Nous nous sommes assises ensemble à la même table, nous sommes allées l’une chez l’autre. Nous nous réunissions souvent en famille et entre proches pour diverses fêtes. Cette vie tous ensemble me manque vraiment. Même si la vie a changé, le lien que nous avions reste intact dans ma mémoire.